Ходка, ки, ж.

1) Путь. Ночуй з нами прочанами…. а завтра, як на світ благословиться — і у ходку. Морд. Пл. 25.

2) Переходъ. Як піду, то в одну ходку дійду до Харькова, бо ніколи спочивати. Зміев. у.

3) Партія, группа, обозъ. А що ходка чумаків не одна наверталась на очі, то втішно мені було добре слово почути: Магай-бі! МВ. І.

4) Хо́дкою. Шагомъ. Ми скрізь ходкою їхали. Борз. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 407.