Хованець, нця, м.
1) Прячущійся. Н. Вол. у.
2) Воспитанникъ, пріемньій сынъ, вскормленникъ. Вх. Лем. 478.
3) Домовой, чортъ. Угор. Гн. І. 213.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 406.
а
б
в
ґ
г
д
е
є
ж
з
и
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
Хованець, нця, м.
1) Прячущійся. Н. Вол. у.
2) Воспитанникъ, пріемньій сынъ, вскормленникъ. Вх. Лем. 478.
3) Домовой, чортъ. Угор. Гн. І. 213.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 406.