Хобот, та, м.

1) Рыболовный снарядъ, плетеный изъ лозы. Вх. Пч. II. 24.

2) Хохолъ, хохолокъ. Ум. Хобо́тик. Джаворонок мат на голові хоботик. Вх. Уг. 273.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 406.