Хмелик, ка, м.

1) Ум. отъ хміль. З тебе, хмелику, все зле і все лихе. Ком. Пр. № 893.

2) Родъ узора въ вышивкѣ. Г. Барв. 216. Существуетъ нѣсколько разновидностей: хмелик рожевий, — коло шнуро́чка, — на гіллячках ягідками, — чорнобривцями, — лапками, — петрушкою, — молото́чками. Чуб. VII. 427.

3) — польовий. Раст. Trifolium agrarium L. ЗЮЗО. І. 139.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 405.