Хляти, хляну, неш, гл.

1) Ослабѣвать, обезсилѣвать. І враже так товкли насіння, що у Рутульців хляв і дух. Котл. Ен. V. 64.

2) Упасть въ безсиліи. А він лиш хляв на мене, як той явір підтятий. Федьк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 404.