Хлист, ту, м.

1) Щолканіе бича. Їде віз без коліс, а батіг без хлисту. Ном. стр. 302, № 434.

2) Прутъ, хлыстъ. Ум. Хлистик. Жевжики обидва і голі — вашеці прогає — як хлистики. Котл. Н. П. 350.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 401.