Хитро нар.

1) Хитро. Хочеться так, щоб хитро-мудро та невеликим коштом. Ном. № 3116.

2) Скоро, быстро. Вода хитро іде та вали б’є. Вх. Уг. 272. Ум. Хитренько.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 399.