Хиренний, а, е. = Хирний. Вередує, як той панич… І де взялось таке хиренне? Все село проклятого не нагодує, а він собі гуляв, п’є. Шевч. 562.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 398.