Химородити, джу, диш, гл.

1) Причудничать.

2) Колдовать. ЗОЮР. І. 79. Він ледачий химороду химородить. Г. Барв. 449.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 397.