Хибнути, ну, неш, гл.

1) Покачнуть, наклонить. Хибнути човен. Васильк. у.

2) Наклониться. Хибнув на мене віз. Черк. у.

3) Сплоховать, не удаться. Сей рік жито хибнуло, а ярина добра. Камен. у.

4) Минуть, обойти. То вже її не хибне. Н. Вол. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 396.