Хвальба, би, ж.

1) Похвала, хваленіе. Хвальба сорочки не дасть. Ном. № 7477. Власна хвальба не платить. Ном. № 2561.

2) Хвастовство. Хвальба повні торби, а в тіх торбах пусто. Чуб. І. 282.

3) Угроза.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 390.