Харапутний, а, е. Опрятный, чистоплотный. Був…. чорний, рябий і не харапутний. Драг. 320.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 387.