Хапкий, а, е.

1) Поспѣшный, скорый, проворный; охотно берущійся за что. Илько до роботи хапкий, а до їжі ні. Волч. у.

2) Нечистый на руку, вороватый. На пасіку треба чоловіка, щоб не хапкий. Черк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 386.