Хапання, ня, с.

1) Хватаніе.

2) Взяточничество. Хапанням не дать дітям своїм ні щастя, ні долі. Ном. № 7408.

3) Поспѣшность, торопливость. Через хапання та й зробили воза поганого. Канев. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 386.