Хамелити, лю́, лиш, гл. Жевать съ трудомъ. Як молодою бувала, по сорок вареників їдала; а тепер хамелю-хамелю, насилу п’ятдесят умелю. Ном. № 8146.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 385.