Хавтурувати, рую, єш, гл.

1) Врать взятки.

2) Собирать поборы натурой (о духовенствѣ).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 383.