Фірма, ми, ж.

1) Форма (для отливки изъ металла, для печеній). Шух. І. 216, 281, 283, 298.

2) Родъ глинянаго подсвѣчника, по формѣ нѣсколько напоминающаго крендель. Вх. Зн. 75.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 377.