Фартух, ха, м.

1) То-же, что и спідниця изъ ситца или окрашеннаго полотна. Гол. Од. 21, 49.

2) = Хвартух. Припну фартух дорогий — срібні-злоті береги, гафтована середина, — преподобна дівчина. Чуб. V. 10. Ум. Фартушок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 375.