Про УКРЛІТ.ORG

фарисей

Фарисей, сея, м.

1) Фарисей. Вх. Лем. 477. Єв. Л. V. 17. Фарисеї і вся мерзена Іудея заворушилась, заревла, неначе гадина в болоті і Сина Божого во плоті на тій Голгофі росп’яла. Шевч. 603.

2) Плохой, лицемѣрный человѣкъ. Вх. Лем. 477.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 375.

вгору