Уїздити, джу, диш, сов. в. уїхати, уїду, деш, гл. Въѣзжать, въѣхать. У столицю в’їздив Колумб, мов царь який. Ком. Р. І. 54.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 326.