Ущербитися, блю́ся, бишся, гл.

1) Надщербиться.

2) Понесть потерю, убытокъ. Нехай в тії криниченьки водиця вщербиться. Мил. 77.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 372.