Учепити, плю, пиш, гл.

1) Прицѣпить. Вчепили дівчину до сосни плечима. КС. 1883. IV. 906. Обох учепив коням у хвости і пустив у світи. Рудч. Ск. ІІ. 50.

2) Зацѣпить, задѣть. Мино, Мино! не вчепи галушок. Ном. № 12708.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 369.