Ухиститися, щуся, стишся, гл.

1) Защититься. Вхистився від дощу під деревом.

2) Умудриться, изловчиться. Ухистився так злізти на полицю, що й руками ні за що не брався. Грин. і. 286.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 368.