Ухекати, каю, єш, гл.

1) Утомить, уморить. Так ухекає того (товариша-молотника), що мусить і шапку геть. Сим. 198.

2) Сожрать. Собаки ухекали кляті. Екатер. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 367.