Утя, уті, ж. Дѣтск. утка, уточка. О. 1861. VIII. 8.

Утя, утяти, с. Утенокъ. Росте, як утя на воді. Ном. № 8610. Летить стадо утят. Рудч. Ск. ІІ. 34. Ум. Утятко.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 367.