Утихомирювати, рюю, єш, сов. в. утихомирити, рю, риш, гл. Успокаивать, успокоить, умиротворить, усмирять, усмирить. Насилу його втихомирила і положила спать. Стор. І. 223. Утихомирь тих проклятих собак. Чуб. II. 147.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 363.