Устригти, устрижу, жеш, гл.

1) Отстричь, отрѣзать.

2) Сдѣлать, отхватить. Він мир вам славний устриже. Котл. Ен. VI. 59.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 360.