Уставляти, ляю, єш, сов. в. уставити, влю, виш, гл.

1) Вставлять, вставить. Що ж будеш робить! свого розуму не вставиш. Ном. № 6294. У те́бе однії клепки в голові́ нема. тобі треба клепку вставити. Ты глупъ. Тебя нужно вразумить. Ном. № 6254.

2) Ставить, поставить во что. Коничка вставте до кінничейки. АД. І. 37.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 358.