Упрівати, ваю, єш, сов. в. упріти, рію, єш, гл.

1) Потѣть, вспотѣть. Поки не упріти, поти не уміти. Ном. № 7184.

2) Взопрѣть, довариваться, довариться. Чуб. VII. 438. Півник упрів і молошна каша упріла, — пора обідати. Рудч. Ск. II. 29.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 348.