Упливати, ваю, єш, сов. в. упливти и уплисти, упливу, веш, гл.

1) Вплывать, вплыть. Не видно вже його: уплив ув очерет.

2) Проплывать, проплыть. Уплив уже гоней з двоє, аж тоді завернувся. Переносно: проходить, пройти. Упливло півтора року. Г. Барв. 418.

3) Уплывать, уплыть. Літа упливають, як вода. Ном. № 8276.

4) Вліять, повліять. Вони впливали на грубу й дику натуру Воздвиженського. Левиц. Пов. 11.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 345.