Улічити, чу, чиш, гл.

1) Отсчитать.

2) Обчесться. Другим ще докладала лишку, а тут одного яйця нема до сотні — влічила я. Новомоск. у. (Залюб.).

3) Вылечить. Щоб серце улічити, тра козака любити. Гол. І. 331.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 334.