Уліплювати, плюю, єш, сов. в. уліпити, плю́, пиш, гл.

1) Влѣпливать, влѣпить, вклеивать, вклеить, вставлять, вставить. На те мати вродила, щоб дівчина любила, чорні они вліпила. Ном. № 13935. Так хороше зліпив, як душі не вліпив. Ном. № 10430. Вліпив Бог душу, як у пня. Ном. № 2915. З) Попадать, попасть. Як ув око вліпив. Ном. № 11356. Одже сон ніколи не змилить, як до ока вліпе. Харьк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 334.