Уланин, на, м. Одинъ уланъ. Ой нема, нема того уланина, та що я ’го любила. Гол. І. 270.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 333.