Украяти, раю, єш, гл.
1) Отрѣзать. Дружба ножа не має, нам хліба не вкрає. О. 1862. IV. 6. Я вкраяв би свого живого серця. К. ЦН. 291.
2) Откроить, отрѣзать.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 331.