Укоряти, ряю, єш, сов. в. укори́ти, рю, риш, гл. Укорять, укорить. Будеш ти мене в вірі христіянській укоряти. АД. І. 212.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 330.