Укленяти, няю, єш, гл.

1) Настойчиво упрашивать, заклинать. Екатер. у. (Залюб.).

2) Упрекать. Вона його вкленяла, як почула, що він так зробив. Екатер. у. (Залюб).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 328.