Удушитися, шу́ся, шишся, гл.

1) Удушиться, задушиться. МВ. (О. 1862. )

2) Вспотѣть. Дала йому чаю, і він пив, поки вдушився…. і став утираться. X. С VII. 459.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 321.