Удка, ки, ж. = Вудка. На́ тобі удку та піди собі риби влови. Рудч. Ск. II. 86. Ум. У́донька, удочка. Рибонька на удонці трепечеться. Г. Барв. 119.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 320.