Удавити, влю, виш, гл.

1) Удавить, задушить, задавить. Щоб тебе вдушило, та вдавило. Ном. № 37 78. Не вмер Данило — болячка вдавила. Ном. № 8044.

2) Вдавить. Чому мене не сховаєш оттут серед лину?… У землю не вдавиш. Шевч. 95.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 317.