Уганятися, ня́юся, єшся, сов. в. угна́тися, жену́ся, не́шся, гл.

1) Гнаться, погнаться. За світовими роскошами всігда не вганяйся. Грин. III. 144. Росковський угнався був за ними в Руську Поляну, тя його і вбили. ЗОЮР. І. 24 9.

2) Вбѣгать, вбѣжать, вскочить.

3) Выдаваться, выдаться. Велике каміння, вганяється в море. Левиц. І. МВ. 68.

4) Угоняться, угнаться. Ніяке око не вганяється за мною. Г. Барв. 535.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 313.