Увірятися, ряюся, єшся, сов. в. увіритися, рюся, ришся, гл.

1) Надоѣдать, надоѣсть, опротивѣть. А! вже він мені ввірився. Ном. Не ввірився ще йому світ. Стор. МПр. 3. Чи вже ж тобі катерга турецька не ввірилася? АД. І.

2) Довѣряться, довѣриться. З паном не дружи, жінці не ввіряйся, а чужих гостей не приймай. Ном. № 1196.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 311.