Уволікати, ка́ю, єш, сов. в. уволокти́, чу́, че́ш, гл. Втаскивать, втащить, втянуть. Уволік у хату того лантуха. Харьк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 311.