Увикати, ка́ю, єш, сов. в. уви́кнути, ну, неш, гл. = Звикати, звикнути. Вх. Зн. 72. Ввикай Христа сповивати. Грин. III. 32.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 310.