Увиватися, ва́юся, єшся, сов. в. увину́тися, ну́ся, не́шся, гл. Управляться, управиться, успѣвать, успѣть. Увивайся, гожий хлопче, коло курки швидко. Лукаш. 125. Ой матінко-утко, увивайся хутко. Мет. 132. Так багато вранці роботи, що навряд чи я увинусь. Рк. Левиц.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 310.