Увивати, ва́ю, єш, сов. в. увити, в’ю, єш и увинути, ну, неш, гл.

1) Заворачивать, заворотить, обвивать, обвить. Увила головку в рубок тонесенький. Гол. І. 64.

2) Сплетать, сплесть, свивать, свить. Марусенько, Марусенько, чому вінка нема? Боліла моя головонька, то я-м го не ввила. Гол. Не можеш…. гнізда ввити. МУЕ. III. 53.

3) Размахивать, махать, махнуть. Мечем ввиває, військо рубає. АД. 1. 28.

4) Только сов. в. въ формѣ увинути. Успѣть. Я як увину на своє мнісце, то добре, а як же не ввину, то й під піччу переночую. Грин. І. 54.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 310.