Увага, ги, ж.

1) Вниманіе. Що старше від розуму? — Увага. Ном. № 5810. Люде слухали з великою увагою. О. 1862. IX. 71. Брати до вваги, звертати увагу. Обращать вниманіе. На все сам увагу звертає. Рудч. Ск. II. 163. Дати, подати до вваги кому що. Обратить вниманіе чье на что. дати увагу. Оказать вниманіе, уваженіе. Чи воно дасть увагу старому? — ніколи. Н. Вол. у.

2) Примѣчаніе, замѣчаніе.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 308.