Про УКРЛІТ.ORG

убезпечати

Убезпечати, ча́ю, єш, сов. в. убезпечити, чу, чиш, гл. Увѣрять, увѣрить, обнадеживать, обнадежить, обезопашивать, обезопасить. А я тебе, мій Нечаю, не убезпечаю: держи коня, держи в сідлі для свого звичаю. Признайсь мені, дівчинонько, чи будеш, ти певна? Ой не буду, козаченьку, тебе вбезпечати. Грин. III. 198. Катерина й питає: «де ж дінем запорозьких козаків»? А він її убезпечив: «знайдуть, каже, де дітись». О. 1862. V. 102.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 305.

вгору