Тісно нар.

1) Тѣсно, плотно. Тісно притулює вона до себе слабу дитину. Левиц. І. 95.

2) Трудно, тяжело. Так стало тісно й гірко, хоч з мосту да в воду. Валк. у.

3) Бѣдно.

4) Серіозно, не шутя, строго. Як стали тісно браться до його, то мусив признатись. Н. Вол. у. Ум. Тісненько, тісне́сенько.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 266.