Тягло, ла, с.

1) Лямка, приспособленіе для тяги невода, парома и пр. Літом невід на тяглі тягнуть до одмілу, а зімою рубають вікна у кризі. Черк. у.

2) Рабочая скотина, рабочій скотъ. Здохне мабуть не сьогодні — завтра бідне тягло без сіна. Грин. II. 209. Чи багато тягол було на роботі? Новомоск. у. Также: комплекта воловъ въ три-четыре пары для плуга. КС. 1898. VII. 47.

3) Шутливо: трубка курительная со всѣми принадлежностями (кисетомъ съ табакомъ, кресаломъ, кремнемъ, трутомъ). А виймай лишень своє тягло, та покуримо люльки. Полт. г.

4) Тягло́м тягти. Тащить по землѣ. Ум. Тяге́льце. Шейк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 301.