Тягатися, га́юся, єшся, гл.
1) Тащиться. А сам узявся за повод та й тягнеться. Рудч. Ск. II. 176.
2) Таскаться, шляться. А ти все по тих шинках тягаєшся — п’янице, ледащо! Рудч. Ск. II. 22.
3) Таскаться, волочиться. Жив чоловік з жінкою, та жили вони погано, бо вона неслухняна була і все тягалась. Драг. 160. Не переставала тягатись із кавалерами до сивої коси. Левиц. І. 542.
4) Возиться около чего, тащить. Загрузли в його коні в болоті: вже він і так, і сяк з ними тягався. Рудч. Ск. II. 114. о) Судиться, вести процессы Коза з вовком тягалася: тільки шкурка зосталася. Ном. № 7394.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 301.